.....

[Natasha]

А вот и хорошая новость:
Топаз пока не даст команду, его задержала милиции
http://www.pravda.com.ua/rus/news/2014/03/28/7020680/

комментарий под этой новостью:
".. Топаз може надати списки тітушок чи хоча б назвати імена тих, хто їх має (мав). А якщо кількох з них піймають і добряче притиснуть їм яйця, то можна буде швидко докопатися і хто кидав гранати в Маріїнському парку, і хто найактивніше проламував голови нашим побратимам, і хто відрізав голови (кілька людей свідчили, що були такі випадки). Але, знову ж таки, питання до пана Авакова: чому п"ять тижнів Топаз гуляв на свободі, брав участь в сепаратистських мітингах? Чому його затримання відбулося тільки тоді, коли під паном Аваковим захиталося його крісло? Чому для затримання Топаза знадобилися тисячі невдоволених постів на Фейсбуку та в коментарях про бездіяльність міліції відносно тітушок та інших злочинців? Чому пан Аваков не може (чи не хоче) нічого робити без добрячого копняка під зад?.."

[Annoli]

Какая б**** пик-пик читает мои мысли? Только сегодня думала, что надо по границе поставить громкоговорители и пустить украинские песни в исполнении Квитки Цысик, а тут на тебе, гадость:
На границу с Украиной привезли агитационные звуковещательные станции, - источник в Минобороны РФ

[Annoli]

Еще было бы неплохо песни в исполнении Поплавского пустить, для отпугивания комаров и прочей нечисти.

[Natasha]

Архивы Виктора Пшонки: Майдан глазами Генпрокурора
Мустафа Найем
http://www.pravda.com.ua/rus/articles/2 ... 8/7020627/

[Annoli]

Для разрядки https://www.youtube.com/watch?v=R-n9ecxurQM

[Natasha]

40 дней памяти погибших и раненых героев первого дня сражения на Майдане 18 февраля
http://censor.net.ua/video_news/278335/ ... 1#comments

[Светлана2105]

Я зустрічався з вами в дні суворі,
Коли вогнів червоні язики
Сягали від землі під самі зорі
І роздирали небо літаки.

Тоді вас люди називали псами,
Бо ви лизали німцям постоли,
Кричали «хайль» охриплими басами
І «Ще не вмерла…» голосно ревли.

Де ви ішли — там пустка і руїна,
І трупи не вміщалися до ям, —
Плювала кров’ю «ненька Україна»
У морди вам і вашим хазяям.

Ви пропили б уже її, небогу,
Розпродали б і нас по всій землі,
Коли б тоді Вкраїні на підмогу
Зі сходу не вернулись «москалі».

Тепер ви знов, позв’язувавши кості,
Торгуєте і оптом, і вроздріб,
Нових катів припрошуєте в гості
На українське сало і на хліб.

Ви будете тинятись по чужинах,
Аж доки дідько всіх не забере,
Бо знайте — ще не вмерла Україна
І не умре!

[Natasha]

Хай вірш навіть писався щиро, абсолютно протирічить підсумкові життя та творчості поета, а комуняки як його люблять цитувати

[Сью]

Светлана2105, знаете о чем я сейчас подумала? О том, что сколько еще поколений должны сменится, что б разобраться в истории, своей истории спокойно, без истерик, что ли. И когда мы перестанем попрекать друг друга прошлым, при том, что к немцам, потомкам противников своих дедов, мы относимся спокойно. Не знаете?

[Mariia]

Типовий прояв психологічної поведінки: не бажання розібратися в сьогоденні. Для цього ж потрібно працювати. Легше за все посилатися на когось, особливо на тих, хто вже не може нічого сказати у відповідь. Якщо вам не 85 років, як ви можете оцінювати ситуацію, свідком якої не були? Навіть на сьогоднішні події є, як мінімум 2 погляди.

[RomUA]

И меня всегда удивляло, что бандеровцев ненавидят почему-то жители тех областей, где их никогда не было. Моя бабушка не видела ни одного. И никого из ее близких не убили песловутая бендерня. И всегда, когда я приезжал к ней на лето в гости, она первым делом спрашивала "чи мене бендерня не обижає?". В советское время была неплохо поставлена пропаганда. И "врагов народа" тоже неплохо умели создавать. Только вот историю подавали так, как это хотелось Партии. И вот сейчас опять. Генеральная линия партии. Слово царя закон. Макаревич - фашистский прихвостень, хохлы - фашисты. Не дадим в обиду русских, бЕндеровщина не пройдет. Грустно. И противно. Как буд-то где-то возле отстойника прогулялся.

[Ксения]

Я зустрічався з вами в дні суворі,
Коли вогнів червоні язики
Сягали від землі під самі зорі
І роздирали небо літаки.

Тоді вас люди називали псами,
Бо ви лизали німцям постоли,
Кричали «хайль» охриплими басами
І «Ще не вмерла…» голосно ревли.

Де ви ішли — там пустка і руїна,
І трупи не вміщалися до ям, —
Плювала кров’ю «ненька Україна»
У морди вам і вашим хазяям.

Ви пропили б уже її, небогу,
Розпродали б і нас по всій землі,
Коли б тоді Вкраїні на підмогу
Зі сходу не вернулись «москалі».

Тепер ви знов, позв’язувавши кості,
Торгуєте і оптом, і вроздріб,
Нових катів припрошуєте в гості
На українське сало і на хліб.

Ви будете тинятись по чужинах,
Аж доки дідько всіх не забере,
Бо знайте — ще не вмерла Україна
І не умре!

Не можна ось так просто подавати вірш радянської доби й видавати бажане за дійсне. Спочатку потрібно знати поета, його творчість, а тоді уже оперувати поезією.
Ця поезія із табуретного періоду творчості Симоненка. Один із перших віршів із яким він увійшов в рад літературу. Пролистайте його ранню творчість - там багато подібніх віршів. Тішить те, що далі уже пішло розуміння того часу в якому живеш й появилася зовсім інша, сильна поезія. Це й відрізняє Симоненка від Тичини, який відрікся від свого таланту й почав, після високого злету, строчити памфлети на честь влади. Тоді й появилося серед літераторів глузливе: А Тичина пише вірші, та все гірші, та все гірші. У Рильського теж є чудова поезія, яку він написав тільки для того, щоб його випустили із тюрми. За що тоді арештували (взяли з-за святкового стола)? Бо давно уже він не друкував нічого радянського, що б партію прославляа. Ось таким чином і появлялися подібні вірші. Одні були щиріі, із вірою того, що пишеш, а інші - під дулом автомата.

[Сью]

RomUA, полностью с Вами согласна. Моя бабушка (город Запорожье) точно так же употребляла термин "бандеровци" в разговорах. И при всем этом ее племянница вышла замуж и жила в Закарпатье. Советское время... Мне очень запомнился взгляд мамы (историк в школе), когда я, будучи в младших классах, спросила ее: "А почему революции дальше не происходят в угнетенных странах?" Ответа не помню, а вот ее взгляд хорошо запомнила.

[Ксения]

И всегда, когда я приезжал к ней на лето в гости, она первым делом спрашивала "чи мене бендерня не обижає?".

Під бандернею тоді малось на увазі усе корінне населення Західної України. Тільки ті, хто приїздив із Сходу був вищою расою, бо приїхав рад. владу встановлювати.

[Ксения]

Інший Симоненко

В букварях ти наряджена і заспідничена,
Поворозками зв’язана, ледве жива,
На обличчі тремтить в тебе радість позичена,
На губах скам’яніли казенні слова.

Україно! Тебе я терпіти не можу,
Я тебе ненавиджу чуттями всіма,
Коли ти примітивна й на лубок похожа,
Коли думки на лобі у тебе нема.

Я люблю тебе іншу — коли ти бунтуєш,
Коли гнівом під кручі клекоче Дніпро,
Коли думаєш ти, коли бачиш і чуєш
І несеш од криниці вагоме відро.

Україно, мовчи! Україно, затихни!
Не така ти багата, щоб тратить слова.
Хай брехня твоє слово дугою не вигне,
Хай не вірить твій розум в убогі дива.

Україно! Яка в тебе мрія шалена!
Ти не кліпай очима на мрію чужу.
Притулися горбами й устами до мене,
Перетни в моїм серці криваву межу!

Ти здави моє серце своїми руками
І угледиш, що в ньому немає води.
Не сиди в пелюшках над чужими віками,
Але гордо крізь смерть до безсмертя іди!

21.12.1961