Старый БК

[ЛюдмилаНиколаевна]

Знову зомбування на жорстокість і дурне витрачання грошей.
Днями писали в новинах, що один ігроман, аби купити чергову екіпіровку своєму віртуальному героєві, продав свою нирку...
Невже ще хтось хоче пограти?

[lizarduk]

Це нагадує історію про китайця, який за нирку собі купив iPad...
Мабуть, це залежить від порядку цінностей людини...

[ЛюдмилаНиколаевна]

Ні, це просто "дах їде". До того ж конкретно.
Діагноз "ігроман" - дуже серйозний.
І це стосується не тільки комп'ютерних ігор. Азартні ігри в карти, перегони і т.д.
Найжахливіше те, що ця хвороба вважається невиліковною.
Щось на зразок наркотичної залежності...

[lizarduk]

Поо лікування - тут як захоче людина... Просто в мене теж був певний досвід в цьому плані (звісно без продажі нирок чи інших фінансових операцій) . Нічого, живий-здоровий. Напевно виріс з того, а може просто змінився об'єкт уваги на орхідеї
Насправді, тут є багато факторів, які впливають наскільки людину "затягне" в віртуальний світ

[Teona]

Не, ну тут я бы поспорила...

На этом форуме люди заказы делают на сотни/тысячи гривен (ага сама такая ). Какая уж разница, на какое хобби/увлечение человек деньги тратит.
Чем хуже потратить 100 баксов на апгрейд героя нежели на орхи или гибики. Все мы больные, только каждый в своей нише.

П.С. Почку не продала б. Это однозначно

[Giorgio]

Я теж люблю побавитися в електронні ігри типа Морровінда, Облівіон ото чекаю тепер продовження цієї серії - Скайрім, це наче буде остання в серії знаменитих ігор - фентезі-історій. Колись в універи через забавки пропускав пари , тепер бавлюся дуже рідко, хіба як немає до чого вчепитись, бо так - робота, заняття танцями, вечірки - так звані опен-ейри на площах міста, де танцюють сальсу, з друзями погуляти, тощо... Тобто залежність невелика є, але жити не заважає

[ЛюдмилаНиколаевна]

Так в мікродозах нікому не шкодить.
Головне, щоб збереглося вміння встати з-за компа в будь-який момент незалежно від того, пройдений рівень, чи ні.
Якщо заспокоюємо себе - "ой, ще трохи, ось ще цей рівень..." то це вже дзвіночок.
Пора йти танцювати сальсу.
Юра, я не з заздрісних, але трохи жабка задавила. Чого б і в нашому місті не створити таку розвагу?
До того ж місто-таки справді танцююче ("майданс" хто дивився, знає).
Хочеться потанцювати.