Ну, квіти - це окрема тема. Більшість з нас, присутніх тут, мають неадекватну поведінку, заходячи до магазинів з гарними квітами.
Сама така. Тут до чоловіка треба трохи прислухатись, бо нам, таким, тільки дай волю. Квартира в джунглі перетвориться.
В цьому сенсі наші чоловіки допомагають нам тримати себе в руках, аби дах не зірвало.
А ви спробуйте вмовляти українською мовою, якщо вже дуже квіточка сподобається.
А у мене неправильний чоловік Жодного разу не сказав "Навіщо воно тобі". Ну він рослини і сам любить, правда, як більшість чоловіків, це переважно ноліни, фікуси та інші великі й зелені.
Але вже вміє вимовляти такі слова, як дифенбахія, гібіскус, спатифіллум і навіть знає, як воно виглядає, ще й пишається цим
Було б ще не погано ввести повний курс польської літератури. Вона теж дуже багата і спільних сторінок у нас з Польшею немало. Для великої частин населення України дуже близькою є румунська та угорська література. Давайте і її повний курс введемо. О , ще забула про татарську і єврейську. А я кщо серйозно, то перше потрібно дати нормальну програму і потрібну кількість годин з української літератури, а вже потім вводити повний курс літератури іншої країни. На зарубіжну літературу у школі теж годин не вистачає, а її викладання на мою думку, дає більш широкі знання, ніж чистий курс російської літератури. Якщо дитина має бажання вивчати більш детально літературу іншої країни, вона це зробить і без шкільної програми. У школі дитина знайомиться з літературою кожної країни поверхнево, більш детальне її вивчення і прочитання відбувається протягом життя і тільки за вибором і уподобаннями самої людини.
Нічого страшного в тому, що діти будуть вчити російську мову. Англійську ж вчать. Нікого це не шокує.
НЕ В ТОМУ СПРАВА. Головне, аби про українську в цьому списку знову не забули.
На мою думку, таки забудуть
При владі українців майже немає. Основу складають російськомовні мужі, євреї, татари і т.д.
А я про якийсь кримінал і не говорила, цікавлюсь що Ви думаєте. От я підтримую Людмилу Николаевну Ми толком не вивчили і не вчимо рідної мови, а тут ще курс російської. Та й російських вчать зараз разом із зарубіжними, не вже цього замало?!
Девушки, знали бы вы какой как тяжело желающим устроить ребенка в те несколько русских школ в Киеве, которые еще остались. Конкурс нереальный. Конкурс в лучшие вузы где-то далеко позади.
Если есть такой спрос на русские школы, значит это нужно многим. Это проекция нашего разговора о том, нужен ли нам русский язык, на жизненные реалии.
Діано, а чому кияни не хочуть віддавати дітей в українські школи? Чим визвана така зацікавленість російськими. Там викладають краще , чи це своєрідна прєкція на майбутнє. Ці діти бачать своє майбутнє в іншій країні, де їм пригодиться російська мова, чи це сім"ї російськомовних громадян?
Честно говоря мотивация мне не известна. Но на днях встретила знакомую, которая не может ребенка устроить в русскую школу, и описала эту ситуацию.
Да и какая разница, что движет этими людьми. Возможно программа обучения в украинских школах оставляет желать лучшего.
Я не совсем понимаю киевлян, которые отдают детей в русские школы, если есть возможность отдать в украиноязычную.
Как вы заметили, говорю я на русском. И училась в русскоязычной школе. В 2003, когда я поступала в вуз, для меня это стало большой проблемой.
В моем городе из семи школ была только одна украинская, да и то, открылась она, когда я уже заканчивала школу.
Я училась в физмате "с традициями" и это мне существенно помогло. А вот отсутствие постоянной практики разговора на украинском было большущей проблемой, так как экзамены в вышах Киева на украинском, все задания на украинском. А если вы еще и амбициозны в намерениях поступить в Шевченко, либо Могилянку, либо Богомольца - забудьте о русском языке!!!
И вы недооцениваете, насколько на самом деле ребенку сложно быстро перестраиваться с русского на украинский, если к этому не привык, если в голове засело, что производная - это "производная", но не как не "похідна". А нужна "похідна"... Устный экзамен это вам не тихо уединится и писать украиноязычное сочинение или диктант. На вас давят новые люди и обстановка, а кроме первостепенной задачи решить задание вам постоянно приходится осуществлять внутри себя русско-украинский перевод, чтобы все озвучить на украинском! двойная работа...
Первый год учебы в вузе тоже станет двойным стрессом - все семинары на украинском языке, а это еще и общеобразовательные - трепологические предметы, аля право, риторика, история (без обид). Это будет постоянная борьба с самим собой - заставить выйти и рассказать все это на ломаном украинском. Ведь в сравнении со студентами из украинских школ он все равно будет еще долгое время оставаться ломаным, не родным!
По прошествии 7ми лет для меня уже нет проблемы на каком языке изъясняться. Я бы сказала, что на украинском даже наверное проще - в вузе привыкаешь. Но это стоило немалых нервов. И мое отношение к русским школам все равно неизменно - если есть выбор украинская или русская (а в Киеве-то он точно есть), я бы выбирала украинскую - зачем мучить ребенка этим дополнительным стрессом?