наша мова

[Монекинеко]

Якшо ваш вчитель вас навчив тільки цім віршам то тоді просто шкода. А інші поезії Тичини ви не хотіли почитати, чи досі немає часу?
Гаптує дівчина й ридає —
Чи то ж шиття!
Червоним, чорним вишиває
Мені життя.

Танцують згуки на дзвіниці,
І плаче дзвін.
Я йду. Мій шлях то із костриці,
То із жоржин.

Тумани линуть вгору, вгору,
А хмари — вниз.
Чому я не люблю простору,
Як я без сліз.

Я ввечері цілую рожу
І кличу сум.
Чому, чому я жить не можу
Та сам, без дум.
Мабудь Маяковского шануєте не тільки за " мою краснокожую паспортину"

[Giorgio]

"Сонячні кларнети" Тичини вважаються шедевром світової поезії. В нього багато віршів хороших. А от шо партія "рекомендувала" писати про трактори і т.д. - пардон, це не проблема Тичини. "Сміються й плачуть солов"ї" Олександра Олеся - то моє улюблене. Вірші ЛІни Костенко дуже любить молодь, в мене в загашнику пару улюблених теж є. На рахунок рос.літератури - знати її не завадить, але мені не подобається, що її намагаються подати, як вищу за українську. Нашо нам комплекс меншовартості? Я не можу цього зрозуміти. Я взагалі класику рос.літератури терпіти не можу, нудь зелена. Я Чехова читав - більше не хочеться брати його творів до рук. Толстого спробував читати - теж не моє. А от Перумов класно пише. Пушкін гарно писав, але мене це чіпляє. То вже шо кому.
ПиСи. Сучасні українські літератори як на мене - сильніші за російських. Винничук пише філігранно, щедро пересипаючи кумедними галицизмами, популярний Любко Дереш - я був одним з самих перших читачів його перших його творів, оскільки він мій однокласник. Подружжя Дяченків- найкращі фантасти Європи. А ше ж Андрухович, Курков, брати Капранови, авангардові Жадан, Подервянський.
З сучасної рос. літератури - бренд Дар"ї Донцової, відомий Сергій Лук"яненко, згадуваний мною Перумов (фентезі).

[Мариша]

хочу сразу написать, что я за мир во всем мире...но когда я увидела, как в школе младшие классы учат Пушкина в укр. переводе (ту же "Сказку о царе Салтане") - скажу честно - я была шокирована. Когда сама начала читать - и смех и слезы...Я спокойно, можно даже сказать, что равнодушно отношусь и к русской и к украинской литературе, но Пушкин в украинском переводе - це занадто!
Как один из вариантов считаю, что у родителей должна быть возможность выбора - преобладание и углубленное изучение того или иного предмета в школе или обычная школа, когда все изучается спокойно и без фанатизма. А дальше уже решать родителям.

[Диана]

Девушки, не правильно объяснила. Мои личные предпочтения в литературе так и остаются моими личными.
Осознавая в какой стране я живу, ребенка отдаю в украинскую школу. Просто радуюсь, что ребенок познакомится с прекрасными русскими авторами на языке оригинала.

[Монекинеко]

Диана, меня зацепило именно

объеме советских времен

То как преподавалась эта самая (по результатам нашей дискуссии видно что русская и украинская одинаково) литература, что именно и как оставляло желать лучшего. І тому я не здивована таким сприйняттям

Я взагалі класику рос.літератури терпіти не можу, нудь зелена.

Поэтому Дианочка, школа школой, а хорошие книжки тебе прейдется сыночке рекомендовать и обсуждать прочитанное вместе с ним. А школа, как писала 30 лет сочинения на тему "Катерина - луч света в тёмном царстве" так и еще 30 писать будет. Когда из литературы делают политику, это капец! Что может написать поэт с дулей в кармане для власти? Только про "дыр,дыр,дыр" Вы разве не понимаете этого, филологи? Кстати как и озорные, брутально сексуальные строки Маяковского
я был бы
исхлестан и распят
за то,
что в руках у меня
молоткастый
Вау!
и далее
Я
достаю
из широких штанин (О-о! )
дубликатом
бесценного груза (Упс! )
Читайте,
завидуйте,
я -
гражданин
Советского Союза.

и такой облом в конце
Чи то в мене таке не адекватне світосприйняття? Чи то спека?

[JULIE]

Признаюсь, я не знаю украинскую литературу, а в памяти имя Мавка ассоциируется с "мавпа" , так у нас преподавали украинскую литературу... А вот преподаватель русской литературы была на высоте. На её уроках мы не шумели и не жгли под партой шнурки, как на уроках украинской литературы.
Русскую литературу люблю , до сих пор помню множество стихотворений наизусть.

[Валентина_Р]

Своим детям подсовывала "Робінзона в кукурузі" та "Пригоди в країні суниць" , авторів швидко не згадаю
ага, один - Нестайко.

[Монекинеко]

Советская школа - самая лучшая в мире!
Тому мені і дивно що дорослі люди розуміючи, що чогось не знають роблять висновки навіть не торкнувшись предмета обговорення. Поганий вчитель- погана мова, погана література, незрозуміла країна в який я народився і живу.
Юля, а ви спробуйте почитати Загребельного "Роксолана", "Євпраксія".... мені чомусь здається, що вам має сподобатися

[ЛюдмилаНиколаевна]

От украинской поэзии ещё со школы в памяти остался Тычина " трактор в поле дыр-дыр-дыр - мы за мир ".
Бред полнейший.

Люди, ви не знаєте творчості П. Г. Тичини. Радянська цензура вимагала потрібну їй поезію по типу " трактор в полі дир-дир-дир".
У Тичини є багато справжніх творів, які лише нещодавно надрукували. Не полініться, купіть і почитайте видане не в радянські роки, а після 1990-го.
Не давали йому друкувати його справжні твори. В тюрми саджали тоді за таку літературу.
Спочатку хоч спробуйте ознайомитись, а вже потім будете хаяти і гУдити людину.
До російської літератури відношусь з глибокою повагою. В школі любила її навіть більше за українську. І ніхто не принижує значимість і геніальність Пушкіна, Лєрмонтова, Тютчева, Толстого, Пастернака і т.д. і т.п.
І нехай наші діти вчать все це. Дурнішими не будуть. Будуть лише більш освіченими.
АБИ ТІЛЬКИ ЗНОВУ НЕ ВІДБУЛАСЯ ЗАМІНА УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ НА РОСІЙСЬКУ!!!!
Я за те, щоб вивчення цих літератур було хоча б 50 на 50.
Невже ви не розумсієте, що політика велася жорстко в радянські часи?
Стирались всі національні традиції, аби через пару поколінь виростити аморфне стадо під назвою "советский народ" без коріння і знання справжної історії і культури свого народу, своєї нації.

[JULIE]

Алёна, Загребельного я читала в юности. Понравилось. У моих родителей хорошая библиотека, где были и украинские авторы. Я просто говорю о том, что восприятие литературы формируется ещё в школьные годы и очень многое зависит от учителя. Одним словом, из школы я вынесла любовь к русской литературе. А в университете мы учили очень глубоко зарубежную литературу ( французскую,английскую,испанскую и т.д.)
Читать же Тычину сейчас как-то не возникает особого желания. Мне приятнее взять в руки и перечитать томик Ильфа и Петрова, например. Попсу вроде Донцовой я не читаю принципиально. Недавно перечитывала Одесские рассказы Зощенко и Старик и море Хемингуэя. Сейчас хочется перечитать Мольера.

[Монекинеко]

восприятие литературы формируется ещё в школьные годы и очень многое зависит от учителя

Може воно і так, а доля від бога... а від самої людини нічого не залежить? Як закладене сприйняття кимось ... то так все життя і жити... навіть не питатися шось змінити...
Нє, Баба Яга протів! Пішла я від вас... на Плантатор

[Teona]

О, література, то моє рідне Сама люблю пописувати щось у закутках, ще з дитинства. Читаю багато.

Пушкін гарно писав, але мене це чіпляє.

Аналогічно, як і Лермонтов і т.д. Не те у нас сприйняття світу, хоча вважаю цих поетів дійсно світовими шедеврами. Щось можна віднайти в інтимній ліриці, але для нашого покоління то вже не так актуально.

популярний Любко Дереш - я був одним з самих перших читачів його перших його творів, оскільки він мій однокласник. Подружжя Дяченків- найкращі фантасти Європи. А ше ж Андрухович, Курков, брати Капранови, авангардові Жадан, Подервянський.
З сучасної рос. літератури - бренд Дар"ї Донцової, відомий Сергій Лук"яненко, згадуваний мною Перумов (фентезі).

Окрім Капранових (з творчістю ще не познайомилася) люблю всіх вищеперерахованих авторів. Дереша теж читала одна з перших, так його книжечки (3 так точно), що купувала, пішли по рукам друзів, кінців і досі знайти не можу. У мене подружка є, теж якісь зв`язки з Дерешом має начеб-то через чоловіка

У Дяченків один мінус - я читаю швидше ніж вони пишуть

Тож вам
П.С. Ще Роздобудько люблю, теж якось авангардно і філософськи.

Тичина має справді сильні речі, як і Маяковський (ну люблю я Маяковського ).

Згодна за Мариною - Пушкін в перекладі, це бред.
Пушкіна неможливо перекласти, як і Шекспіра, тому дай нам боже читати кожного в оригіналі. Хоча, дивлячись на теперешні навчальні програми, роблю висновки, що самі вундеркінди кругом будуть. Та я все ж пам`ятаю, що вибора в школі я не мала, Тихий Дон - важка і для дорослих, що казати про школярів, тому 90% учнів, що її читали висновки робили опираючись на критику. Вважаю, що в школі має бути простіша література, така, щоб і дітям зрозуміла і несла в собі, щось добре.

[Ксения]

Добре пам"ятаю російську літературу в школі , яку я просто не сприймала. Зате в університеті я відкрила для себе те, що втратила в школі. Викладачка російської літератури була закохана у неї, та й не тільки у російську- вона жила світовою літературою. ЇЇ лекції ставили п"ятими парами, а студенти не пропускали жодної. З її уст я по-новому подивилась на "Ідіота", "Анну Кареніну", " Преступление и наказание"( пишу назву на російські тому , що не знаю правильного перекладу на українську). Усе залежить від вчителя і від програми.
Нового Тичину почали вивчати у 90 роках. Його"Сонячні кларнети" були заборонені і вилучені з бібліотек. Тичина- це шедевр української літератури, якого зламала радянська система. Зараз у продажі є "Сонячні кларнети"- купіть , почитайте-тоді і писатимите свої висновки.
А ще придбайте Стуса , Симоненка, Павличка( заборонені колись твори), Багряного, Вінграновського...
Не зациклюйтесь на тому, що вчили в школі , бо поезія і творчість це не" Партія веде", це душа людини.
Пам"ятаєте радянське: у Радянському Союзі сексу немає. Саме через це українська шкільна література була позбавлена інтимної лірики класиків, яку ввели уже в 90 роках.
На рахунок перекладів: їх вигідно було робити поганими, щоб читалось усе на російській. Якщо можна чудово перекласти з польської на українську, то невже неможливо перекласти з російської на українську?
Я не проти того, щоб ввели російську мову в школі, але за вибором батьків. Моїй дитині з іноземних більш потрібна : німецька, французька, англійська- їх вона самостійно не вивчить. Оволодіти самостійно російською на розмовному рівні і для читання літератури- зараз не проблема. Може просто варто зробити якісний переклад творів, а не вводити курс мови. Уявіть собі, що англійську, французьку, німецьку лілтературу теж вивчатимуть мовою оригіналу. А чому б ні?

[Ксения]

Приклад сучаної інтимної лірики.

Осінній спалах хризантем,
Бентежний дотик вуст знімілих...
Я поведу тебе в Едем
Гаїв, печально обважнілих.

Там небеса, ліси, сади
Горять у барвах листопаду,
Там пісня ллється з висоти
Ключів лелечого параду.

Там серед диво-горобин
Жоржин палає біль червона,
Там візерунками краплин
Блищать калини пишні грона.

Там спкій, щастя молоде,
Зіркаті ночі пестять груди.
Там все цнотливо молоде.
І чудо-мов би і не чудо.

Давай туди разом підем.
Туди є стежка.Чуєш, мила?
Я поведу тебе в Едем,
Гаїв печально обважнілих.

[Giorgio]

Ксеніє - шикарні вірші А хто автор?
Мене власне насторожує введення рос літератури як окремого предмету, а не в складі зарубіжної. Бо якщо почнеться тенденція - а от, Пушкін всіх переплюнув, українська літ-ра стоїть в сторонці і присоромлено плаче - я перепрошую, тоді я проти цього. В мене були прекрасні вчителі укр.літу, так само ми слухали роззявивши рота. А рос.літ я читав сам, бо як почав читати - то читав все підряд. Отоді ж я читав Чехова і т.д., хоча в школі ми це все вчили по мінімуму. І ставлення до укр.літу у багатьох саме завдяки поганій системі. Особисто, я вже наголосив на тому, що в мене немає комплексу меншовартості стосовно нашої літератури. Ми взагалі мало чого знаємо про себе. Не так давно я бачив розкішний будинок в стилі УКРАЇНСЬКОГО МОДЕРНУ. Скажіть мені, хто знає, що існує українське барокко, укр. модерн, назве приклади будівель в цих стилях?
От сам будинок в стилі цього модерну(Полтавський краєзнавчий музей):