Осень

[Fila]

В прошлые выходные наша осень решила что она- "лето"

[Giorgio]

Мало фоток Давайте ще

[Монекинеко]

Здорово!!!

[Fila]

Последний день Осени!!! 30 ноября!!!
Ну что сказать.... капец "глобальному потеплению "

[Монекинеко]

Классные фото!

[ЛюдмилаНиколаевна]

Ой, а яка снігова баба!!! Оченятка. Прям не баба, а дівчинка!!

[Teona]

А мне в этом плане ученые нравятся, тепло в декабре - глобальное потепление, холодно - глобальное похолодание Ну и чего лезть в природу, спрашивается? она все-равно тебе фиг скажет, что у нее напланировано на ближайших сто лет и напланировано ли вообще

По-поводу, прочла тут на днях книженцию одну, называется "Опис України" (Гійом Левассер де Боплан), автор франзуцский инженер живший и катавшийся по Украине в первой половине 17 ст.
Вот как он пишет про климат:

Хоча ці землі знаходяться на тій же широті, що й Нормандія, однак холоди набагато сильніші й різкіші, аніж там, про що ми скажемо далі. Серед того, на що треба особливо зважати у цих краях, є мороз, який протягом декількох років був таким сильним, таким суворим і різким, що неможливо було витримати не тільки людям, навіть тим, хто супроводжує військо чи служить у ньому, але й худобі, як-от коням чи іншим свійським тваринам. Той, кого сповна настигне його лютість, вважає, що легко відбувся, якщо не наразився на небезпеку втратити життя, а відкупився лишень якоюсь частиною тіла, втративши тільки пальці на руках чи ногах, ніс, щоки, вуха або навіть той член, який через соромливість я не зважусь назвати, їхнє природнє тепло гасне тоді за єдину мить, і вони відмирають від гангрени. Трапляються і міцніші [люди], кінцівки яких не піддаються омертвінню так раптово, але й вони без допомоги не можуть уникнути появи ран, настільки ж пекучих, як і рани від опіків та інфекційних хвороб. За час перебування у цьому краї я переконався, що мороз не менш пекучий і по-руйнівному всесильний, ніж вогонь. На самому початку ці виразки такі малі, що болячки схожі на горошинки, але за декілька днів, а інколи навіть і годин, вони збільшуються і розростаються так швидко, що вражають увесь орган. Саме так двоє моїх знайомих втратили ні за що через мороз свої вельми делікатні органи.
Іноді, і найчастіше, мороз вражає людей настільки сильно і раптово, що неможливо нічим йому зарадити, а особливо тоді, коли не вжито запобіжних заходів, як внутрішніх, так і зовнішніх. Смерть, якою помирають від морозу, двояка: перша дуже швидка, тому що насильственна; її, однак, можна назвати легкою, бо страждають недовго і помирають уві сні. Коли знаходишся у полі чи \94\ то на коні, чи у візку або в кареті і не вжив необхідних запобіжних заходів, тобто не дуже добре одягнувся, не закутався в хутро або не маєш достатньо сили, щоб витримати такий суворий мороз, то холод охоплює кінцівки ніг і рук, а потім усі інші згадані частини тіла, так що поволі, впадаючи у нечутливість до холоду, піддаєшся млявості, яка чимось нагадує летаргію. У такому стані відчувається непереборне бажання спати, якщо ж ви так зробите, то дійсно заснете, але таким сном, від якого вже ніколи не прокинетесь. Однак якщо ви або ті, хто знаходиться біля вас, зробите усе можливе, аби прокинутись, ви уникнете смерті. Я саме таким чином, не раз буваючи дуже близьким до цього, уникав небезпеки, бо мої слуги, міцніші і більш призвичаєні до такої лютості клімату, /87/ будили мене, як тільки бачили, що починаю дрімати. Інший шлях померти від холоду не такий раптовий, однак настільки жорстокий, тяжкий і неймовірно нестерпний, що доводить того, хто від нього терпить, майже до нестями. І ось що трапляється навіть з найміцнішими: холод проймає тіло до крижів, перехоплюючи поперек, а у вершників проникає попід лати, здавлює і стискає їх так сильно, що відморожуються нутрощі, насамперед шлунок і кишечник, звідки усе верне назад. І хоча відчуватимуть постійний голод, але навіть якщо з'їдять найлегше для перетравлювання м'ясо чи вип'ють при нагоді бульйону або чогось подібного, відразу ж після їжі усе це вивертається з такими страшенними болями і нестерпними різями, що неможливо висловити. Ті, кого це спіткало, безперестанно скаржаться, а при цьому часто і голосно кричать, [немов би] їм тягнуть і рвуть усі кишки та інші частини живота. Полишаю на вчених медиків досліджувати причину таких сильних страхітливих болей, оскільки це не складає мого завдання. Я обмежуюсь повідомленням про те, що сам бачив. Завдяки цікавості декого з тутешніх мешканців, які, бажаючи дізнатися про наслідки такої сильної і жорстокої недуги, провели розтин кількох покійників 352, виявилося, що більша частина їхніх кишок почорніла, спеклась і начебто склеїлась докупи. Це переконало їх, що на таку хворобу немає ліків, бо в міру того, як псуються і відмирають від гангрени нутрощі, хворі /88/ не можуть не \95\ скаржитись і не кричати безперестанно і вдень, і вночі. Це й робить їхню смерть такою болючою і затяжною, а [страждання] безперервними.

[Fila]

http://www.youtube.com/watch?v=zd2K0jM6vL0

Ностальгияяяяяяяяяяяяяяя( клип моей хорошей знакомой)